****
Убили расстояния любовь,
А мне казалось, будет всё иначе...
И только дождь июльский сонно плачет
Воскресным утром...за тобой и мной...
Скучаю? Да! И снишься по ночам,
Уже не так, как раньше, реже, реже...
Надежды свет меж туч настырно брезжит,
А жизнь и быт нас гонят по делам.
Впорхну в авто, опять забывши зонт,
Оставив мысли нежные в квартире.
И хрупкой быть в огромном диком мире
Не страшно, нет, когда есть чувств понтон...
Убили расстояния любовь?
К самой себе вопросы и ответы...
Давай оставим гордость и запреты
И станем ждать счастливой сказки новь...
Убили расстояния любовь...
© Copyright: Елена Холодарева, 2023
Свидетельство о публикации №123071005666
Свидетельство о публикации №123071005666
Рецензии
Здравствуйте, Елена! Примите мой отклик
в виде перевода на наш родной с Вами язык.
Может и не очень дословный, но отражающий
основные посылы Вашей лирической души.
* * *
Наше кохання вбила відстань між сердець,
А мені марилось, що буде все інакше…
Липневий дощик млявий й тихий вітерець
Недільним ранком по тобі й по мені плачуть…
Сумую? Так! Мені ти снишся уночі,
Але не часто, ніж раніше це бувало.
Надії промінь межи хмар настирливо бринить,
Але життя з буттям відволікають нас зухвало.
В авто пірнувши, парасольку кудись діти
Зуміла й мрії свої ніжніші в оселі.
Бути тендітною в безмежним дикім світі
Мені не страшно , відчуттів в душі – до стелі.
Наше кохання вбила відстань між сердець?
До себе запитання й відповіді крають.
Знищимо гордість й заборону унівець –
Наші серця ту слушну мить давно чекають.
* * *
http://stihi.ru/2023/08/28/2935
Искренне и с теплом души - Валентин.
Валентин Пепел 28.08.2023 12:01 • Заявить о нарушении
в виде перевода на наш родной с Вами язык.
Может и не очень дословный, но отражающий
основные посылы Вашей лирической души.
* * *
Наше кохання вбила відстань між сердець,
А мені марилось, що буде все інакше…
Липневий дощик млявий й тихий вітерець
Недільним ранком по тобі й по мені плачуть…
Сумую? Так! Мені ти снишся уночі,
Але не часто, ніж раніше це бувало.
Надії промінь межи хмар настирливо бринить,
Але життя з буттям відволікають нас зухвало.
В авто пірнувши, парасольку кудись діти
Зуміла й мрії свої ніжніші в оселі.
Бути тендітною в безмежним дикім світі
Мені не страшно , відчуттів в душі – до стелі.
Наше кохання вбила відстань між сердець?
До себе запитання й відповіді крають.
Знищимо гордість й заборону унівець –
Наші серця ту слушну мить давно чекають.
* * *
http://stihi.ru/2023/08/28/2935
Искренне и с теплом души - Валентин.
Валентин Пепел 28.08.2023 12:01 • Заявить о нарушении
Здравствуйте, Валентин!
Благодарю Вас за такой приятный сюрприз в виде очередного творения!
Всегда с теплом души и наилучшими пожеланиями, Лена.
Елена Холодарева 31.08.2023 18:04 Заявить о нарушении
Благодарю Вас за такой приятный сюрприз в виде очередного творения!
Всегда с теплом души и наилучшими пожеланиями, Лена.
Елена Холодарева 31.08.2023 18:04 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.