Ось уже й липень
П'янкої тиші і тривог.
В душі звучить бентежний наспів,
Немовби там бушує шторм.
Іще одне воєнне літо
Зникає, як вода в піску,
Та не зникає враже військо,
Гірку продовжує сівбу...
Суниця – соком на долонях,
Зірки яскраві, хоч зривай,
Роса, як перли, у дібровах,
Куди не глянеш – справжній рай!
Пірнути хочеться у річку,
Руками розсікти гладінь,
Піймати горизонту стрічку
І сонця промені ясні.
Пливти, немов міфічна мавка,
Забути болі, сум і жах,
Пройтися берегом і щастя
Знайти на росяних стежках…
Свидетельство о публикации №123070204442