Панує спокій в вічних небесах,
Бо там де зорі, дуже-дуже тихо.
Без вибухів - народжують що страх,
В них всі думки на мить немов застигли...
Не всі, ось падає сльоза-зоря...
І знов шепочеться одне бажання,
Щоб мир прийшов на Землю і моря,
Для вічного у світі панування!
Та не до зорь, до їхнього Творця,
Нехай відродиться гучна молитва,
В зневірених у Божий мир серцях,
І в душах безнадією сповитих...
*****
"І мир Божий, котрий найвищий від усякого розуму, збереже ваші серця і думки ваші у Христі Ісусі." (Филип 4:7)
Вiдродження миру
© Copyright: Ярик Лобань, 2023
Свидетельство о публикации №123070105230
Свидетельство о публикации №123070105230
Рецензии
