Сум струмує дощем
Дощ шумить і шумить,
Наче сипле зерно.
Не втиха ні на мить,
Владно б'є у вікно.
День потупив свій взір
І дрімає в імлі.
І не пишеться вірш,
Спить мелодія лір.
Ну а літечко знов
Причаїлось в кущах,
Так злякалося гроз,
Що сидить у сльозах.
На журливих шибках
Сум струмує дощем,
Небо сіре від хмар,
А в душі – тільки щем.
Я б про сяючий день
Написала рядки,
Та у серці лишень –
Ностальгії шматки…
Написала б про мир,
Про підтримку богів,
Про утішливий вир,
Та не маю вже слів…
Сум струмуе дощем
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123062904356
Свидетельство о публикации №123062904356
Рецензии