Останнiй крок усамiтненого шляху

В душі якась тривога , і не замовкає плач
І птах не сяде на твоє вікно - тебе уже нема
Ти вмер так і не розпочавши шлях
Ти обірвав кінці , і світ тебе забув - хоча ти був хоробрим , і продавав себе заради інших
І світ невпинно час крутив , стираючи всі спогади про тебе
І рідні вже ту посмішку забули , і більше не чекають вдома
Ти пронісся - мій яскравий спогад
Ти був таким , що світ не знав
І перетворився з радісного хлопця - пробач , але в якогось «діда»
І на своїх плечах переніс - вже не одну хворобу
І пережив неначе все , але ти здався
Не знаю - хто ти?
Хоробрий хлопець чи невдаха
Життя проживши одинаком - життя почав, і його ти закінчив
І продзвеніли вже давно - останні ті дзвіночки
І шлях ти не знайшов , і шлях закінчив одинаком.
У холодній та пустій квартирі – давно ти руки опустив…
І кинув життя на самоплив , згадай як  колись хоробрим був
І не досяг масштабів ти великих , і бачив зло, але вірив у красу
І все життя прожив ти – одинаком
Життя минуло - так і не досяг кінця.