Змова на останне каяття
Почуй мене, милосердна та милостива мати божа,
Моли свого сина, що над світами цар, за мою країну,
Щоб він був в однім строю з побратимами світу,
Та завжди до голосу каяття був відкритий та на сторожі,
Дай ворогам лише один шанс на каяття за провину,
А ні, хай згине їх ціле коліно, а як замало, то й ще одно загине.
Щоб надалі вороги були обачливі до чужого болю,
Знали сором, та спокутували гріхи ділами каяття,
І перебували надалі завжди на шляху лише божім.
Нехай серце країни не буде більше стискати від болю,
Нехай кожна добра людина не знатиме чорного горя
І світлим буде її шлях у майбутнє, та мирним життя.
~ ( + ) ~
А та ворожина, що бреше скрізь де бува на світлу долю,
Та, хто с злістю плює весь шлях на житнє викохане поле,
Вас колись вибачили, мов те все було лукавого зазіхання,
Вибачили, та й перехрестили, а ти диви що вони наробили?
Ти дитя болоту, не знаєш сорому і все гадаєш на каві.
Очами зиркаєш з під бров, де б скоїти нам шкоду надалі,
І по твоїй вині загинула тьма мого світлого народу,
Ти відкрила неслухняну стихію, але повернуться й води.
~ {% X %} ~
~ { Пропущу 24 строфи, бо страшні слова тебе чекатимуть всюди,
Бо тільки Бог тебе може простити, і вже ніколи звичайні люди…
Навіть моє табу таких строф, біль виплиснув, далі не пропускає,
Бо це тебе Іудо остаточно зломить і до смерті злякає… й розчавить.} ~
~ { X } ~
І хто б з тих скажених злиднів не просив божої сили,
Божа матір до них спиною ставай, спокутуючи так провини.
А лицемірство, Боже, ти їх взагалі не слухай, хай скиглять,
Вони так завжди, улесливо, як не миттям так катанням у ніг,
Від того похилилися божі трави і ще до осені зерно скинули.
Від того матері раніше часу від болю втрат посИвіли, їх очі сумні.
Все що вони вимолили — пітьма, було їм дано тобою дарма…
Борони боже від такого зазіхання на чужій спокій життя та ума.
Їх народ як галаслива та одвічно зла і тому скажена жінка,
То візьме чорні книги, то спаплюжить кожну світлу годинку.
А потім, коли всі спалить мости, то виоре навкруги себе всі дороги,
Дивиться, — води гіркі, земля під ногами горить, та нема куди подіти ноги,
То тоді залишить своїх царедворових псів з хрестами Іудових бранців,
Та знову прийде до Бога, Боже ж дай їм те, на що вони заслужили,
І витруси на них всі їх неспокутні споконвічно гріхи, за те, що наробили…
А мій народ, хай вільно піде до світу все далі, та від тих катів далі,
Від того споконвічного лиха, що приносить лише смуток та печалі.
Заклинаю на віки ворога в чорну злую для світу годину,
Та не покину землі батьків, і любові до країни не відрину.
Боже, хіба ж я багато просив тебе і відтепер хочу?
Лише щоб були спокійні, моєї родини всі дні та ночі.
А та ворожина, що бреше скрізь де бува на світлу долю,
Та, хто с злістю плює весь шлях на житнє викохане поле,
Та, що не знає сорому за вчинки та каяття, і несе смерті недолю…
Вибачиш чи ти їх, бо шлях спокутувати гріхи, від них все далі
Та куди ж далі? Небо затулило хусткою чорної ночі
Очі, щоб не бачили того лиха світлоокі вселенські зорі…
Якщо попустиш лихо, то кожен з народу, як я, того не дозволю.
~ ( + ) ~
Нехай серце країни не буде більше стискати від болю,
Нехай кожна добра людина не знатиме чорного горя.
Почуй мене, милосердна та милостива мати божа,
Моли свого сина, що над світами цар, за мою країну,
Щоб він був в однім строю з побратимами світу,
Та завжди до голосу каяття був відкритий та на сторожі,
Дай ворогам лише один шанс на каяття за провину,
А ні, хай згине їх ціле коліно, а як замало, то й ще одно загине.
Щоб надалі вороги були обачливі до чужого болю,
Знали сором, та спокутували гріхи ділами каяття,
І перебували надалі завжди на шляху лише божім.
~ ( І нехай кожне прочитане слово,
З кожним ударом серця б'є в такт,
То не лише біль, то жада спокути
Незагоєних ран, і нехай буде так! ) ~
~*~
Conspiracy, for the last repentance – ©2025 (Alex Sikorsky lyrics) v.1.6
( https://suno.com/s/9AEVOnIy6NBKbUq2 )
( https://suno.com/s/9a16ZzUAn7ApW5nW )
[Music Style: Dark Neofolk with cinematic orchestral textures and tribal percussion. The atmosphere is mystical, disturbing, at the same time harsh and gentle.
[Tempo: 60-70 BPM, rhythm is slow, size 4/4.]
[The key is E minor (with modal deviations in Dorian and Phrygian).]
[Voice style: Deep, penetrating female vocals - half-singing, half-declamation, emotionally intense, expressive.]
[Introduction: E minor]
Змова ворога в чорну годину на останнє каяття.
[Verse 1]
[E minor|G] Почуй мене, милосердна та милостива мати божа,
[D|C] Моли свого сина, що над світами цар, за мою країну,
[E minor|G] Дай ворогам лише один шанс на каяття за провину,
[D|C] А ні, хай згине їх ціле коліно, а як замало, то й ще одно загине.
[E minor|G] Щоб надалі вороги були обачливі до чужого болю,
[D|C] Знали сором, та спокутували гріхи ділами каяття,
[E minor|G] І перебували надалі завжди на шляху лише божім.
[Chorus]
[E minor|C] Нехай серце країни не буде більше стискати від болю,
[G|D] Нехай кожна добра людина не знатиме чорного горя,
[E minor|C] І світлим буде її шлях у майбутнє, та мирним життя.
[Verse 2]
[E minor|Bm] А та ворожина, що бреше скрізь де бува на світлу долю,
[D|Am] Та, хто з злістю плює весь шлях на житнє викохане поле,
[C|G] Вас колись вибачили, мов те все було лукавого зазіхання,
[D|E minor] Вибачили, та й перехрестили, а ти диви що вони наробили?
[E minor|Bm] Ти дитя болоту, не знаєш сорому і все гадаєш на каві,
[D|Am] Очами зиркаєш з під бров, де б скоїти нам шкоду надалі,
[C|G] І по твоїй вині загинула тьма мого світлого народу,
[D|E minor] Ти відкрила неслухняну стихію, але повернуться й води.
[Climax]
[E minor|G] ~ { Пропущу 24 строфи, бо страшні слова тебе чекатимуть всюди…
[D|C] Бо тільки Бог тебе може простити, і вже ніколи звичайні люди…
[Am|Bm] Навіть моє табу таких строф, біль виплиснув, далі не пропускає,
[E minor] Бо це тебе Іудо остаточно зломить і до смерті злякає… й розчавить.}
[Verse 3]
[E minor|G] І хто б з тих скажених злиднів не просив божої сили,
[D|C] Божа матір до них спиною ставай, спокутуючи так провини.
[Am|Bm] А лицемірство, Боже, ти їх взагалі не слухай, хай скиглять,
[E minor] Вони так завжди, улесливо, як не миттям так катанням у ніг,
[E minor|G] Від того похилилися божі трави і ще до осені зерно скинули.
[D|C] Від того матері раніше часу від болю втрат посИвіли, їх очі сумні.
[Am|Bm] Все що вони вимолили — пітьма, було їм дано тобою дарма…
[E minor] Борони боже від такого зазіхання на чужій спокій життя та ума.
[Verse 4]
[E minor|Bm] Їх народ як галаслива та одвічно зла і тому скажена жінка,
[D|Am] То візьме чорні книги, то спаплюжить кожну світлу годинку.
[C|G] А потім, коли всі спалить мости, то виоре навкруги себе всі дороги,
[D|E minor] Дивиться, — води гіркі, земля під ногами горить, та нема куди подіти ноги,
[E minor|Bm] То тоді залишить своїх царедворових псів з хрестами Іудових бранців,
[D|Am] Та знову прийде до Бога, Боже ж дай їм те, на що вони заслужили,
[C|G] І витруси на них всі їх неспокутні споконвічно гріхи, за те, що наробили…
[D|E minor] А мій народ, хай вільно піде до світу все далі, та від тих катів далі.
[Chorus]
[E minor|C] Від того споконвічного лиха, що приносить лише смуток та печалі.
[G|D] Заклинаю на віки ворога в чорну злую для світу годину,
[E minor|C] Та не покину землі батьків, і любові до країни не відрину.
[Bridge]
[Am|Bm] Боже, хіба ж я багато просив тебе і відтепер хочу?
[E minor] Лише щоб були спокійні, моєї родини всі дні та ночі.
[Verse 5]
[E minor|G] А та ворожина, що бреше скрізь де бува на світлу долю,
[D|C] Та, хто з злістю плює весь шлях на житнє викохане поле,
[Am|Bm] Та, що не знає сорому за вчинки та каяття, і несе смерті недолю…
[E minor] Вибачиш чи ти їх, бо шлях спокутувати гріхи, від них все далі.
[Outro]
[E minor|C] Та куди ж далі? Небо затулило хусткою чорної ночі
[Am|E minor] Очі, щоб не бачили того лиха світлоокі вселенські зорі…
[E minor|C] Якщо попустиш лихо, то кожен з народу, як я, того не дозволю.
[Final Chorus]
[E minor|C] Нехай серце країни не буде більше стискати від болю,
[Am|E minor] Нехай кожна добра людина не знатиме чорного горя.
[E minor|G] Почуй мене, милосердна та милостива мати божа,
[D|C] Моли свого сина, що над світами цар, за мою країну,
[E minor|G] Щоб він був в однім строю з побратимами світу,
[D|C] Та завжди до голосу каяття був відкритий та на сторожі.
[E minor|G] Дай ворогам лише один шанс на каяття за провину,
[D|C] А ні, хай згине їх ціле коліно, а як замало, то й ще одно загине.
[E minor|G] Щоб надалі вороги були обачливі до чужого болю,
[D|C] Знали сором, та спокутували гріхи ділами каяття,
[E minor|G] І перебували надалі завжди на шляху лише божім.
[Ending]
[E minor|C] ~ ( І нехай кожне прочитане слово,
[Am|E minor] З кожним ударом серця б'є в такт,
[E minor|C] То не лише біль, то жада спокути
[Am|E minor] Незагоєних ран, і нехай буде так! ) ~
~*~
Вы так давно познать это хотели,
Так жаждали узнать своё лицо под час,
Что время больше не несёт ответ за вас, –
Ведь вы расчеловечены сейчас,
Хотя ещё блуждаете во теле...
Где Каин выйдя из тени, не образумил вас.
Прощайте, на закланье вам идти,
И быть рассеянным по белу свету...
Плевали вы на всех и даже на планету,
И ей не хочется ваш больше крест нести.
( https://suno.com/s/LxDzED9nFk2bNkQH )
[Music Style:]
Create a Dark Neofolk track with cinematic orchestral textures and tribal percussion, Start with deep, resonant frame drums, cavernous reverb, and a haunting female vocal that’s smoky, solemn, and resonates with controlled power, Layer in low drones from cello and contrabass, shimmering atmospheric synths, and minimalistic acoustic guitar arpeggios, In the first verse, use sparse instrumentation with an intimate, prayerful vocal delivery, Build intensity in the pre-chorus with rising strings, subtle war drums, and whispered harmonies, adding a sense of foreboding, The chorus swells with powerful orchestral hits, emotional legato strings, and layered female vocals that soar over the tribal pulse, Instrumental breaks feature shimmering pads, bowed metal textures, and dark folk guitar, The final chorus reaches an emotional climax, before resolving into a gentle outro with ethereal synths and a fading heartbeat drum pulse
[Music Style: Dark Neofolk with cinematic orchestral textures and tribal percussion. The atmosphere is mystical, disturbing, at the same time harsh and gentle.
[Tempo: 60-70 BPM, rhythm is slow, size 4/4.]
[The key is E minor (with modal deviations in Dorian and Phrygian).]
[Voice style: Deep, penetrating female vocals - half-singing, half-declamation, emotionally intense, expressive.]
{[Post-production:]
[Space is created by a deep reverb tail on the vocals and percussion, shaded low-frequency drones to emphasize drama, cinematic string layers for climaxes.]
[Effects - light tape saturation for a warmer sound of guitars and strings.]
[Instruments are mixed with careful panning: vocals in the center, guitar and strings in stereo, percussion is widely deployed, bass is clearly centered.]}
{[Instrumentation:]
[Frame drums, timpani, bass drum, war drums (deep rhythmic foundation)]
[Cello, contrabass (melancholic drones, mystical lines)]
[Acoustic guitar (arpeggios, minimalist overdrives, periodic percussion accents)]
[Atmospheric synths (muted pads, reverb layers)]
[Dark folk flute (episodic insertions)]
[Subtle piano (glimpses, glimpses in the arrangement)]
[Female voice (cloudy, dark timbre, with a sense of folk prayer)]
[Orchestra strings (in the climax parts, enhance the emotional dynamics)]}
{[Harmonization:]
[Introduction: E minor – Bm – C – Am]
[Verse 1: E minor – G – D – C]
[Verse 2: E minor – Bm – D – Am – C – G – D – E minor]
[Chorus: E minor – C – G – D]
[Climax: Em – G – D – C – Am – Bm – E minor]
[Outro: E minor – C – Am – E minor]}
[Introduction: E minor]
Змова ворога в чорну годину на останнє каяття.
[Verse 1]
[E minor|G] Почуй мене, милосердна та милостива мати божа,
[D|C] Моли свого сина, що над світами цар, за мою країну,
[E minor|G] Дай ворогам лише один шанс на каяття за провину,
[D|C} А ні, хай згине їх ціле коліно, а як замало, то й ще одно загине.
[E minor|G] Щоб надалі вороги були обачливі до чужого болю,
[D|C] Знали сором, та спокутували гріхи ділами каяття,
[E minor|G] І перебували надалі завжди на шляху лише божім.
[Chorus]
[E minor|C] Нехай серце країни не буде більше стискати від болю,
[G|D] Нехай кожна добра людина не знатиме чорного горя,
[E minor|C] І світлим буде її шлях у майбутнє, та мирним життя.
[Verse 2]
[E minor|Bm] А та ворожина, що бреше скрізь де бува на світлу долю,
[D|Am] Та, хто з злістю плює весь шлях на житнє викохане поле,
[C|G] Вас колись вибачили, мов те все було лукавого зазіхання,
[D|E minor] Вибачили, та й перехрестили, а ти диви що вони наробили?
[E minor|Bm] Ти дитя болоту, не знаєш сорому і все гадаєш на каві,
[D|Am] Очами зиркаєш з під бров, де б скоїти нам шкоду надалі,
[C|G] І по твоїй вині загинула тьма мого світлого народу,
[D|E minor] Ти відкрила неслухняну стихію, але повернуться й води.
[Climax]
[E minor|G] Заклинаю на віки ворога в чорну злую для світу годину,
[D|C} Та не покину землі батьків, і любові до країни не відрину.
[Am|Bm] Боже, хіба ж я багато просив тебе і відтепер хочу?
[E minor] Лише щоб були спокійні, моєї родини всі дні та ночі.
[E minor|G] А та ворожина, що бреше скрізь де бува на світлу долю,
[D|C] Та, хто з злістю плює весь шлях на житнє викохане поле,
[Am|Bm] Та, що не знає сорому за вчинки та каяття, і несе смерті недолю…
[E minor] Вибачиш чи ти їх, бо шлях спокутувати гріхи, від них все далі.
[Outro]
[E minor|C] Та куди ж далі? Небо затулило хусткою чорної ночі
[Am|E minor] Очі, щоб не бачили того лиха світлоокі вселенські зорі…
[E minor|C] Якщо попустиш лихо, то кожен з народу, як я, того не дозволю.
[E minor|C] Нехай серце країни не буде більше стискати від болю,
[Am|E minor] Нехай кожна добра людина не знатиме чорного горя.
[E minor|G] Почуй мене, милосердна та милостива мати божа,
[D|C] Моли свого сина, що над світами цар, за мою країну,
[E minor|G] Щоб він був в однім строю з побратимами світу,
[D|C] Та завжди до голосу каяття був відкритий та на сторожі.
[E minor|G] Дай ворогам лише один шанс на каяття за провину,
[D|C] А ні, хай згине їх ціле коліно, а як замало, то й ще одно загине.
[E minor|G] Щоб надалі вороги були обачливі до чужого болю,
[D|C] Знали сором, та спокутували гріхи ділами каяття,
[E minor|G] І перебували надалі завжди на шляху лише божім.
[Climax finale - at the end of the expansion of the strings and the silence of the drums]
[Chords: E minor – C – Am – E minor]
[END]
Свидетельство о публикации №123062305001