Я знаю

Мій янголе… де ти? Напевно, далеко…
Блукаєш по хмарам… шукаєш мене -
онука дощу, українського грека,
в якому століття за подих мине…

Мій янголе… де ти? Напевно, тримаєш
цей світ за поранену руку й ведеш
туди, де нічого по суті немає,
крім щастя, що кожного, врешті, знайде…

Мій янголе… де ти? Напевно, на морі…
Торкаєшся хвилі і віриш у те,
що все у житті так, як є апріорі -
звичайне, чудове, складне і просте..:)


Рецензии