думка про любов
Часи ніколи не вгамують біль,
і хвилю зустріч з берегом спіткає.
Кругом розкидані тенети раю —
лише міраж в пустелі божевіль,
від першої до кінцьової брами.
І ноги просто вибирають шлях,
навіяний чумацькими байками,
оплаканий у вдовиних думках.
Така для розуму сумнівна поміч,
втім, ніздрі лева, ледь почувши здобич,
здійснюються, і точить лезо лях,
що служить нині іншому цареві.
Ребро в посвяті дістається Єві,
а вільне місце займає цвях...
світлина: Деніс Саражин. Без назви.
Свидетельство о публикации №123061902882