Буяэ лiтечко

Між листям у дібровах в'ється літо
Торкаючись полян із трав рясн́х.
І пахне різнобарвним, пряним квітом
Плекаючи роздо́л красот земних.

Буяє літечко, як птах щебече...
Світ прикрашає цвітом бузини...
Клекоче мов спаро́ваний лелече,
Злетівши стрімко в простір вишини́.

Я завмираю вмить у цьому раї,
Вдивляючись в небесну далечінь...
Пишу вірші про вічність, неокраї
Земних долин та нових поколінь...


Рецензии
Я так радію мові соловʼїній!
Струмки думОк - у коси заплету,
Та помолюсь за щастя УКРАЇНИ,
За хрестну її долю непросту.

За вічний поклик світлого народу
Чинити тільки ДОБРЕ на землі.
І в кОтре вже боротись за свободу,
(Від неї скаженіють...).

Андрей Королёв 7   19.06.2023 23:46     Заявить о нарушении
Дякую, дорогий Андрію за такий гарний відгук. Рада чітати Ваш віршований екс.українською бо це завжди неперевершено.
Я ж тільки намагаюсь пробувати писати рідною мовою. Отакий сміх долі...

З теплом та подякою Любов.

Любовь Переверзева 3   20.06.2023 08:07   Заявить о нарушении
Ответ в "личке".

Андрей Королёв 7   20.06.2023 08:56   Заявить о нарушении