10-та заповiдь
Веліти має бог мені,
Але ж не може він не знати
Чуттів полону навесні.
Скривдити друга не бажаю
Й не хочу я його майна,
Ані вола, ані вина,
Це все лише я поважаю:
То буде дім, чи кінь швидкий,
Злегка ця тішить благостиня.
Але, якщо його рабиня
Чарівна!...боже, я слабкий!
Й, якщо його мила обслуга
Діє на серце, мов вмикач,
То, боже праведний, пробач
Цю заздрість до блаженства друга.
Хто може серцю раду дати?
Хто марно так проводить час?
Хто скаже серцю «Фу!», чи «Фас!»?
Як райських благ не побажати?
Дивлюсь, томлюся і зітхаю,
Та честь шаную всюди я,
Страшуся серця й потай я
Несамовито втім страждаю.
Свидетельство о публикации №123060805718
То, так би мовити, преданье.
Дела давно минувших дней
Лишили з честю, без грошей.
Не надо сердцу грозно фукать,
Команду фас бажають руки:
Когда командное блаженство,
Обслуга друга - совершенство. ))
Надия Медведовская 23.11.2023 15:07 Заявить о нарушении
Стосовно перекладу фу промовчали
😀😃😅🤣
Николай Чельтер 23.11.2023 15:21 Заявить о нарушении