Модрина

Тобі пісень не пишуть.
Не рифмують вірші,
Восени як курличуть
В небесах журавлі.
Але ти наче казка,
В золотій ти красі.
Ніби листячко важко,
Ти в туманній росі.
Восени ти скидаеш
Одежину свою.
І по лісі блукаєш ти гола.
Неоцінять красу твою
І душа твоя захолола.
Та на зимку тебе
Вкриває сніжок.
В сріблясті, білі одежі.
Найкраща, усіх подружок
Малюю твої пейзажі.
А твої сестрички,
Сосни та смерічки.
Всі їх воспівають ,
Про тебе забувають.
27мая 2023 р. Східниця


Рецензии