про Елену и Париса

Зажди, чекай, ще місяць не погас,
ще срібло ллється крізь нічне циділо.
Любов — не жорно, не змолотить час,
втім, дасть забутися вкінець безсилим.
Хто переможе — визначить не бій,
а двох закоханих палке боріння.
Зажди, чекай, не розмикай обійм
тісних двобічного оволодіння.
Як заманеться, що ти переміг —
не гаючи, злощасному здавайся,
і навіть набундючений остріг
відкриє настіж свої брами бранцям.
А як себе триматимеш троянцем,
втече фортуна притьма із-під ніг.


світлина: Олена та Паріс.


Рецензии