Мій бог мене рабою не назвав,
Не змушував ікони цілувати,
Не позбавляв людських звичайних прав,
І не ставав мені за рідну мати
Мій бог не спонукав вести життя
Покірного сліпого благочестя
Мені не треба під хрестом ниття,
Щоб мати хист до вірності і честі
Мій бог мене насильно не хрестив
Ще немовлям в воді, що звав "святою",
Без зайвих лицемірно-ніжних слів
Свободу залишив мою зі мною.
Моя свобода слова і думок,
Замість молитви в небо вознесеться,
Не заключити душу під замок.
Мій бог - мій розум , а диявол - серце,
І пекло - то нестримні почуття,
Що йдуть на душу кожен раз війною,
Але без них життя вже не життя,
І я сама не буду вже собою.
Тож тільки так - диявол мій і бог,
Тандем, що в рівновазі все тримає,
Не може серце жити без думок,
Нема без пекла і святого раю...
Мiй бог
© Copyright: Анита Левицкая, 2023
Свидетельство о публикации №123060203021
Свидетельство о публикации №123060203021
Рецензии