Ви радите писать про почуття,
Про сприйняття весни в переддень літа.
Та порожньо...
І де той смак життя?
Вже смуток через вінця перелито.
У вітра присмак диму, гіркоти.
Палюче сонце лагідним не стало.
Пробігли всі три місяці весни,
А про кохання навіть не згадала...
Примушую всміхнутися себе
Та радість, наче маску, надіваю -
"Не вірю"...
А люстерко, як сліпе
Обману того знов не помічає.
Навіщо світу та моя журба -
Сховаю,
Навкруги доволі болю.
І, сподіваюсь, впораюсь сама -
Затисну у кулак слабеньку волю
І...
...Якось знов отямлюсь,
Стрепенусь,
Як пташечка на сонці після зливи.
Не плачу,
Не хвилююсь ,
Не боюсь...
Добридень, літо -
Буть тобі щасливим...
Не плачу, не хвилююсь, не боюсь...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2023
Свидетельство о публикации №123053105193
Свидетельство о публикации №123053105193
Рецензии