як не крути броня

навіяно музикою Оскара Строка "У старому саду"

Чуєш, вона летить,
вправо чи вліво — хить!
Де від причастя аж до нещастя —
лиш коротенька мить.
Як оживити сни,
знають одні дощі.
Сльози і краплі падають навпіл —
сполом на самоті.
Суша по всій землі,
де ви, дощі рясні?
З неба додолу, в душі не кволо,
кулі падають злі.
Серце, немов горня,
варить любов щодня.
Кулю не спинить, лиш споловинить,
як не крути, — броня.
Прямо із бані дзвін
лине, мов кров судин.
Вам невідомо, скільки додому
в'їхало домовин?
Човен в ночі пливе,
доля люби не йме.
Дзвону не чує, та що кукує —
замість надії скін.

світлина: Теодор Аксентович. Русинська дівчина зі свічкою. 1888.


Рецензии