У "вчора" назавжди іде "сьогодні",
Тримаючи в руках букет надій
На "завтра", на діяння благородні,
На щастя і любов, на радість мрій.
"Сьогодні" просить світ про перемогу
Для завтрашнього сонячного дня,
Про мир і спокій і легку дорогу,
Про здійснення бажань і надбання.
"Сьогодні" з молитвами йде до Бога,
Щоб кожне "завтра" дарувало рай,
Щоб панувала у душі знемога*,
Щоб забувались горе і печаль.
Хай "завтра" буде краще, ніж "учора",
І знає лиш блаженство та добро,
Не знає хай, що є хмарина чорна,
З якої йде не дощ, а ллється кров.
Хай "вчора" забере з собою смуток,
Породження підступності і зла,
А "завтра" хай приходить, як дарунок,
Як дар небес, і тішить майбуття…
*Знемога (тут) – стан розслаблення від повного задоволення, захоплення ким-, чим-небудь; млість, блаженство, насолода.
Вчора, сьогоднi, завтра
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123052603465
Свидетельство о публикации №123052603465
Рецензии