С Набоковым в унисон Забудешь ты меня

Парафраз и перевод на тему или с классиками в унисон

Владимир Набоков

Забудешь ты меня, как эту ночь забудешь,
как черный этот сад, и дальний плеск волны,
и в небе облачном зеркальный блеск луны…
Но — думается мне — ты счастлива не будешь.

Быть может, я не прав. Я только ведь поэт,
непостоянный друг печали мимолетной
и краткой радости, мечтатель беззаботный,
художник, любящий равно и мрак и свет.

Но ясновиденье подобно вдохновенью:
презреньем окрылен тревожный голос мой!
Вот почему твой путь и ясный и прямой
туманю наперед пророческою тенью.

Предсказываю я: ты будешь мирно жить,
как вдруг о пламенном в тебе тоска проснется,
но, видишь ли, другой тех звезд и не коснется,
которыми тебя могу я окружить.

Бруна
24.05.2023.

Забудеш ти мене, як тьмяну ніч, забудеш,
І чорний космос-сад, і хвиль далекий вир,
І дзеркало небес, і місяць уповні,
Втім, дума мовчазна віщує: ти не будеш

Щасливий. Може я й не права, бо завжди
Поет в мені живе відлунням стиглих істин,
То він – мінливий друг всіх сумів безкорисних,
І мрійник-ловелас, що любить сяйво й тінь.

Всі передбачення подібні до натхнення:
презирливо тремтить нечутний голос мій!
І ось чому твій шлях і ясний, і прямий
туманю наперед пророчим сновидінням.

Співа в мені поет: ти будеш, як завжди,
На лаврах спочивать, але жага миттєва
Прокинеться, і ти зануриш очі в небо,
Де бавляться зірки моєї ворожби.