Homo Homini Lupus Est

.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  «Хей, грамотей!
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  А ну-ка целуй крест.
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  Родина любит так сильно,
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  Что это уже инцест.
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  А над входом написано
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  Homo Homini Lupus Est.»
.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  (БГ, 2020)



От них убежать не легко
Далеко-далеко за моря.
Твоя ноша, она не в словах,
А в твоём родном языке.
Куда ты в такую жару?
Но ты взял и ушёл далеко-далеко,
Но, закрывая глаза
Ты всё ещё там, то есть здесь.
И каждый вздох говорит за себя,
И тебе как и всем нелегко.
Твои слова хлеб и в захлёб,
Твои слова мёд и щадящее молоко,
Но когда открываешь глаза, понимаешь
Что больше нечего есть…
Что высохла мышь на ветру,
И всех, кто был ценен, стал кормом. —
Кормом подножным для дикой толпы.
Толпа возносила тебя и несла на руках,
Но — «Homo Homini Lupus Est».
Человек человеку «друг, товариш» и волк,
Пропаганда исправит, напишет, что «Брат».
Ты толпою убит, не за то что был жив,
А за то что был жизни ты искренне рад.
Эти страшные книги в запой по ночам,
Они рождают сомнения даже
В самой от природы тощей груди,
И та набирает воздух в захлёб,
И стремится куда-то идти…
Напролом,
Наперекор течению и погрязшей
В «инцесте» таком,
Окружившей тебя толпы.
Да, всех вас родина «любит так»
И книги сжигая, на них возлагает,
А если и нет, то кнутом
Пришпорит к кровавой ноге…
И к руке прибирая ваш дом,
Стремится зубами впиться в него,
А потом… уже нет ничего-ничего.
От них убежать не легко
Далеко-далеко за моря.
Твоя ноша, она не в словах,
А в твоём родном языке.
Куда ты в такую жару?
Но ты взял и ушёл далеко-далеко,
Но, закрывая глаза
Ты всё ещё там, то есть здесь.
«Хей, грамотей!» —
И ноша твоя не легка и легка,
Ведь всегда ты в ответе
Лишь за того, кто ты есть.
А ты есть… И от того ты не с ними,
Ты сам по себе, там,
Где когда-то распятьем на теле грозы
Возвышается крест. —
Божий крест, он не преклонен толпе
И беспечно снующим по миру,
Горящих огнём, но холодным ветрам…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А тот, — «друг, товарищ и брат»,
Он околел на ветру…
Твои братья, лишь зло усмехнулись,
Оголили ножи… и отведавши кровь
Решили, что им более всё не по чём.
Их слюна, как родник, всё течёт и течёт,
От того позабывши про счёт,
Решили они, что время всё спишет
На нет… но нет, время накопит
И к нужному часу предъявит свой счёт.
От них убежать не легко
Далеко-далеко за моря.
Твоя ноша, она не в словах,
А в твоём родном языке
(И тот злобно засел в голове).
Куда ты в такую жару?
Но ты взял и ушёл далеко-далеко,
Но, закрывая глаза
Ты всё ещё там, то есть здесь.
И каждый вздох говорит за себя,
И тебе как и всем нелегко.



* на иллюстрации работа Magi Puig

*  *  *  *  *  *  *  *  *

[Style: Dark alt-rock / post-rock / cinematic minimalism with whispered vocals and soft spoken-word. Mood: introspective, anxious, cold, emotionally restrained.]
[Language: Ukrainian] 
[Tempo: 116 BPM] 
[Time Signature: 4/4] 
[Key: D minor] 
[Instrumentation: ambient synth pads, granular drones, reverse piano arpeggios, sub kick, metallic snare, smooth bass synth, field recordings (wind, breath), no guitars.] 
[Vocal Style: male, soft singing with breath control, whispered verses and half-sung choruses, no growl or vocal fry, clear and intimate tone.]
[Postproduction: 
Reverb — short, filtered, minimal tail; 
Compression — soft ratio, fast attack/release; 
EQ — cut 200–350 Hz, boost 4–6 kHz, tame 7–8 kHz sibilance; 
Sidechain — light ducking under vocals; 
Noise gate — gentle; 
Delay — subtle slapback; 
Mix — vocal-focused, ambient stereo field.]


( https://suno.com/s/MfyuLQLOpJT7dkTk )
( https://suno.com/s/G054QNd6q3P327BN )
( https://suno.com/s/UKS8yM8zo29HMotg )

[CHORDS progression: Dm9 (2 bars), Am7 (2 bars), Gm7 (2 bars), A7sus4 (2 bars)]
[CHORDS style: slow evolving synth pads with filter modulation and slight chorus effect]
[MELODY - VERSES:]
[spoken-word style, whispered delivery, natural prosody matching Ukrainian text]
[MELODY - CHORUS:]
[half-sung melodic lines on D minor pentatonic scale, soft dynamic, emotional phrasing]
[example melody notes: A4 (quarter), C5 (half), D5 (half), C5 (quarter), Bb4 (quarter), A4 (half)]
[INSTRUMENTS:]
[Ambient Synth Pads:] play chord progression softly, with slow filter sweeps and long releases
[Granular Drones:] sustained D3 and F3 notes with dynamic amplitude modulation
[Reverse Piano Arpeggios:] soft, reversed arpeggios on Dm7 and Am7 chords, timed with vocal phrasing
[Bass Synth:] minimal cold bass line on chord roots (D2, A1, G1, A1), subtle distortion
[Kick and Metallic Snare:] kick on beats 1 and 3, snare on beats 2 and 4, with reverb and delay
[Field Recordings:] wind and breath textures panned softly left and right, occasional distant metallic clangsї

[STRUCTURE:]

[INTRO] 
[Dm9] [Dm9] [Dm9] [Dm9] 
[Ambient synth pads playing Dm9 chord with filter sweep]
[Field recordings: faint wind and breath textures]

[VERSE 1] 
[Dm9] Від них не втекти так легко — 
[Dm9] Хоч тікай за моря. 
[Am7] Твій тягар — не у слові, 
[Am7] А в твоїй рідній мові, жива. 
[Gm7] Куди ж ти у спеку таку? 
[Gm7] Та пішов — і слід твій щез. 
[A7sus4] Але як закриєш очі — 
[A7sus4] Ти усе ще тут, десь… десь.

[VERSE 2] 
[Dm9] Кожен подих — сповідь у ніч, 
[Dm9] І тобі, як усім, важко й тяжко. 
[Am7] Твої фрази — то хліб і молоко, 
[Am7] Та з присмаком болю і жашків. 
[Gm7] Очі відкрив — порожній стіл. 
[Gm7] Навіть як миша — висохла тінь. 
[A7sus4] А друзі, що колись були світлом — 
[A7sus4] Тепер для юрби на прокорм.

[CHORUS] 
[Dm9] Твій тягар — не у слові, 
[Dm9] А в твоїй рідній мові. 
[Am7] Вона — шрам, вірус, кров, 
[Am7] Вона — кисень і безвихідь. 
[Gm7] Ти далеко вже, 
[Gm7] Але вона — як ген: 
[A7sus4] Тримає двері, 
[A7sus4] А ти шукаєш вихід… 
[Dm9] Це твій примарний 
[Dm9] Соціальний контр-агент.

[VERSE 3] 
[Dm9] Тебе на руках гайдала юрба — любов! 
[Dm9] Возносила на п’єдестал. Та ось знов: 
[Am7] "Homo Homini Lupus Est" — 
[Am7] Замість друга — звір і шакал. 
[Gm7] Ти не вмер — тебе вбила не смерть, 
[Gm7] А те, що ти щиро живеш. 
[A7sus4] І за радість свою до життя — 
[A7sus4] Тепер ти чужинець прийдешній.

[VERSE 4] 
[Dm9] Поночі — книжки, жар та вітер, 
[Dm9] Що розпалює в грудях вогонь. 
[Am7] Навіть сама порожня душа 
[Am7] Прагне вилізти з імли і брехонь. 
[Gm7] І ти йдеш — наперекір усім, 
[Gm7] Проти течії, галасу й прапорів. 
[A7sus4] Там, де "любов" — це контроль і вогонь, 
[A7sus4] Що палить і книги, і сенси слів.

[VERSE 5] 
[Dm9] Родина? — Ні, лише тернові обійми, 
[Dm9] Зуби в рід твій пускає повільно. 
[Am7] Прибирає під себе це все: 
[Am7] Мову, пам’ять, тає тінь і в грудях сосе... 
[Gm7] А далі — лише сірий попіл, війна... 
[Gm7] Порожнеча безодня, та... безіменна. 
[A7sus4] І ти серед вітру стоїш, де ніде — 
[A7sus4] Без дому, без себе, без віри — ніде.

[CHORUS] 
[Dm9] Твій тягар — не у слові, 
[Dm9] А в твоїй рідній мові. 
[Am7] Вона — шрам, вірус, кров, 
[Am7] Вона — кисень і безвихідь. 
[Gm7] Ти далеко вже, 
[Gm7] Але вона — як ген: 
[A7sus4] Тримає двері, 
[A7sus4] А ти шукаєш вихід… 
[Dm9] Це твій примарний 
[Dm9] Соціальний контр-агент.

[BRIDGE] 
[Dm9] "Гей, грамотію!" — кричать у спину, 
[Dm9] Твоя мова — гріх і твої слова — слава. 
[Am7] Бо ти — не з ними, не їхній, не зліва... 
[Am7] Твоя справа — не їхня зрада, а правда. 
[Gm7] Ти просто є — і тому лише сам. 
[Gm7] Твій хрест — блискавка в хмарах. 
[A7sus4] Хрест не кланяється, на натовп він клав... 
[A7sus4] Він стоїть — без жалю, не питаючи права.

[INTERLUDE] 
[Dm9] В тобі визріває спротив, 
[Dm9] В тобі наростає процес… 
[Am7] "Homo Homini Lupus Est", 
[Am7] Батьківщина так щиро «любить», 
[Gm7] Що це вже навіть інцест.

[FINAL VERSE] 
[Dm9] А той «брат», що був з тобою — 
[Dm9] Змерз, загубився вітрами. 
[Am7] А брати твої — усміхнулись, 
[Am7] Оголили ножі із словами: 
[Gm7] Їхня слина — мов потік, 
[Gm7] Що забувся і рве рубіжі. 
[A7sus4] Але час не забуде нічого — 
[A7sus4] І покаже рахунок, без лжі.

[FINAL CHORUS] 
[Dm9] Твій тягар — не у слові, 
[Dm9] А в твоїй рідній мові. 
[Dm9] Твій тягар — не у слові, 
[Dm9] А в твоїй рідній мові. 
[Am7] Вона — шрам, вірус, кров, 
[Am7] Вона — кисень і безвихідь. 
[Gm7] Ти далеко вже, 
[Gm7] Але вона — як ген: 
[A7sus4] Тримає двері, 
[A7sus4] А ти шукаєш вихід… 
[Dm9] Це твій примарний 
[Dm9] Соціальний контр-агент.

[OUTRO] 
[Dm9] [ambient synth pads fading out] 
[Field recordings: wind, breath, echo] 
"Homo Homini Lupus Est..."