Немовби юна діва, йде весна,
Гілки дерев струмують, як волосся.
Іде легка, безжурна, чарівна,
Показує наснагу і здоров'я…
Неначе в міражі спокійних мрій,
Де тиша й мир без мін і автоматів,
Пливе весна в хмаринці запашній
Вишнево-яблуневих ароматів.
В квітучому вбранні струмить любов,
Насичена парфумами конвалій,
Дурманить, зачаровує бузок,
Народжує стрімкий політ фантазій.
Іде весна і прикрашає світ,
Сама, як ніжна квітка, розквітає,
Притягує красою, як магніт,
Захоплює, втішає, надихає…
Немовби дiва
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123052205880
Свидетельство о публикации №123052205880
Рецензии