Живу одним днем...

Не в шафу ховаю,
купивши обнову,
з думками: «на потім»,
«колись знадобиться»,-
вдягаю у будні,
зношу - куплю нову,
бо бути речам
не з полиці годиться,

а просто комфортними,
тобто зручними,
і байдуже, що
не вписалися в моду,
купую ж їх не
хизуватися ними,
а щоб відчувати
від них насолоду

на вулиці, вдома,
«На потім» нічого
я не відкладаю,
це «потім» зрадливе...
І не відкладаю
на «потім» нікого,
бо завтра це «потім»
не прийде, можливо.

Живу одним днем...
Хтось засуджує, звісно,
та байдуже, бо
так комфортно, тай годі!
Хтось дивиться заздрісно,
байдуже, злістно...
Та я догоджаю
одній лиш погоді.

збiрка ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ 2016-2023 рр.


Рецензии