Давно нам небеса велят
Играют времена струной,
А на душе тревожно
И вечный ветра бег травой
Под тучею, так грозной…
Весна роз дарит аромат –
Природа мир ровняет.
Исправно кружит циферблат,
Как будто размышляет.
Куда склонится чаша дня
В сей паутине мнений –
Жизнь ещё больше, усложняя
На гранях искушений?
В ответ страстям людским Земля
Ответствует трясеньем –
Давно нам небеса велят
Сверяться со Вселенной.
20.05.2023г.
Давно нам небеса велять
Доби все виграє струна,
А на душі тривожно –
Трава біг вітру поглина
Під хмарою, бентежно…
Весна. В трояндах аромат –
Природа світ рівняє.
Кружляє справно циферблат,
Мов таємницю знає.
Куди схилитись чаші дня
Думок у павутинні –
Ускладнюючи більш життя,
Спокус на грані, нині?
На пристрасті людські Земля
Відповіда трясінням –
Давно нам небеса велять
У чому є спасіння.
20.05.2023 р.
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2023
Свидетельство о публикации №123052003133
Свидетельство о публикации №123052003133
Рецензии