Не вперше в житті у моєму весна,
Та кожного разу, як диво!
Крокує по світу чудесна й легка,
Духмяна й цілюща, як миро.
Я знаю, весна, наче мить, пролетить,
І час неможливо спинити,
Та все ж невідступно іду до мети,
Щоб те, що не встигла, зробити.
А скільки ще задумів, планів і мрій,
Та збились життєві дороги!
Я чую, як стогнуть у тиші нічній
Хвилини й секунди тривоги.
О, подруга Весно! Прошу, обіцяй,
Що прийдеш до мене, не зрадиш!
А зараз іди: розквітай, надихай,
А, може, й стражданням зарадиш.
Я буду вслухатися в шепіт листви,
У подихи вітру, у хвилі,
Шептатиму тихо свої молитви
Про те, щоб жили ми у мирі.
Обiцяй
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123051705728
Свидетельство о публикации №123051705728
Рецензии