Люлi, люлi-люлi, не кують зозулi...

Татиана Максимова
- Синку, люлі-люлі... стихли всі зозулі,
Бо злякались грому й не кують ні кому...

- Люба моя нене, Чуєш, як сирени
Замість них страшенно виють як гієни.

- Спи вже-но , малятко, зачинила хатку
Я на всі затвори, від війни-потвори.

- Лячно так, матусю... я сирен боюся,
Вибухів й пожежі... Ляж, зі мной полежиш!

- Добре, мій маленький, засинай швиденько,
Ляжу біля тебе, пригорну до себе.

- Про Котигорошко, нень, розкажеш трошки?
Спати ще не хочу, та прикрию очі...

- В казку памандруєм, сни ніч подарує,
Спи моє зернятко, любий мій, хлоп'ятко...

Спить вже твій медведик, геть вже темне небо,
Місяць, мов чарівний... час сплива повільно...

Ось, отак вже ліпше, довгожданна тиша
З ніччю обійняла й всіх заколихала...

Люлі, люлі-люлі... Знов кують зозулі...
Будем далі жити, всі ж ми - божі діти...

(на свiтлинi фото iз iнет)


© Copyright: Татиана Максимова, 2023
Свидетельство о публикации №123051401756
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татиана Максимова
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Татиана Максимова