Шах-шах! I вжэ Дашка

П’ена дэсь шагае

Ек по гаю з Дыржына да
Йшла дівчына гарна.
Гой да баяла-спывала ж
Про мого баяна.

Гой-гой, ты, Васылю,
Ек жэ то ты довмівся
Да за мэнэ ны побытысь
Хоть з якым мыдьвідём?

Ах-ах, а я ждала,
Шо ты хоть обнымыш!
А ты взев оно вінішча
Да й любов фсю знішчыв.

Шо ж зарэ мні, красівэй,
Да с собо робыты?
Чы то в Есыльды втопытысь…
Ці-лі слёзкы но ліці…

Эх, а я чы ны шкодую
Про красуню тую.
Чого ж я да ны всунув
Йій хотя б цыбульку…

От пак булы годы
Шэ колысь, пры польшчы!
Всі булы гэткы скромны,
Шо ны кінь ны в постромкы.

///да от напомынають макы
Про шэ тэ коханне


Рецензии