***
Життя – це колообіг людського буття,
Не передбачено в минуле вороття,
І вічний біг по сходинках спіралі,
Коли запитуєш себе: Що далі?
Навіщо існувати у стражданнях і борні,
Так мало щастя, а проблеми всі – в тобі,
Яка у тому користь у природі,
Коли енергія втрачається в народі?
Як білка, що у колесі біжить невпинно,
Є відчуття, що і життя – вторинне...
А де ж тоді опиниться душа,
Коли з полону смерті вже немає вороття?
Куди зникає зло, добро, печаль,
Зникає гострота чуттів – і вже не жаль...
Чому Спостерігач там, наверху,
Створив людину – дивну і складну?
У чому сенс народження, життя і смерті,
Коли ми навіть між собою не відверті?
Мовчить Спостерігач і знаків не дає,
І чергову спіраль з кишені дістає...
Свидетельство о публикации №123051204815