Про гiмн украiни

ДО   ДНЯ   УКРАЇНСЬКОЇ  ДЕРЖАВНОСТІ  28  ЛИПНЯ

СТОСОВНО   КОНКУРСУ   НА  НОВИЙ  ГІМН  УКРАЇНИ

Про Гімн України

(виписка із збірки віршів Леоніда Ружинського "Спалахи весни", вид. "Факт", Харків, 2003, С.: 5-7 з деякими змінами  та  доповненннями)

...Ознайомившись зі спеціальною літературою на цю тему, (тобто на тему Гімну України, вставка моя),  (див., наприклад, книжку Н. Бернштейна "История национальных гимнов", - П., 1914, а також допис Дмитра* Чередниченка "Від патріотичних пісень до національного гімну" (Історія створення пісні "Ще не вмерла Україна" в Науково-методичному журналі "Українська мова і література в школі", - К.: "Освіта", 1991.- №12(418), -  С.40 - 43) з приводу прийняття Гімну України зауважу наступне.
   Відомо, що Державний Гімн - це офіційна урочиста пісня програмного характеру, що символізує державу.
   Павло Платонович Чубинський (1839 - 1884),  визначний вчений в галузі етнографії, у 1869 р. надрукував свою збірку віршів, до якої ввійшов вірш-пісня "Ще не вмерла Україна". Пісня була улюбленою в середовищі студентської молоді і подалі розповсюдилась як молодіжний гімн, ставши потім національним Гімном України. Треба пам'ятати, що на час написання цієї пісні (1862) Україна входила до складу Російської імперії, і патріотизм, пафос пісні відтворював революційні бажання молоді і борців за незалежність України. Тому близькими для всіх стали рядки пісні "Гей, БогдАне, БогданЕ,/ Славний наш гетьмАне,/ Нащо віддав Україну /Москалям поганим?! /Щоб вернути її волю,/Ляжем головами,/Наречемся України/Вірними синами!"
Надаю повний тест вірша-пісні П.Чубинського, надрукований за його життя.

*Пане Дмитре, по-перше, текст, що приписують Павлу Чубинському і який вперше був надрукований у журналі "Мета" у 1863 році, був таким:

Ще не вмерла Украіна.

Ще не вмерла Украiна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.

Душу, тіло ми положимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ
И Тарасъ Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смерть
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своєго юнацтва.

Душу, тіло и д.

Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Украіну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!

Душу, тіло и д.

Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись ;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разом всі,
Братчики-славяне :
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
Душу, тіло и д.

   Текст вірша Павла Чубинського в різних публікаціях часто змінювався, але  його перший рядок здебільше друкувався як "Ще не вмерла Україна".
   Так, у 1863 р.  композитор Михайло Вербицький (1815-1870), пишучи музику до пісні П.Чубинського, вніс значні зміни в її текст, який часто приймають за текст, написаний П.Чубинським. Як приклад, надаю копію листівки, яка розповсюджувалась у Західній Україні, в тому числі у  Львові, у 1981-1983рр. із зміненим текстом, близьким до тексту  М. Вербицького...(Далі сторінку займала фотокопія листівки, тест якої був  таким)

  ГІМН
Ще не вмерла Україна
(музика М. Вербицького, слова П. Чубинського)

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу, тіло ми положим за нашУ свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу, тіло ми положим за нашУ свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття,  щира праця свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відіб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.

Наливайко, Залізняк і Тарас Трясіло
З домовини кличуть нас на святеє діло.
Ізгадаймо славну смерть лицарства-козацтва,
Щоб не втратить марно нам свойого  юнацтва.

Душу, тіло ми положим за нашУ свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

   Цей текст без останніх чотирьох рядків перед приспівом до березня 2003 р. був Гімном України. Перший рядок був взятий П. Чубинським з відомого "Маршу Домбровського" (Єще Польска нє згінєла...) і перекладений українською як "Ще не вмерла Україна".
   Напевне, віддаючи дань пошани віршу Павла Чубинського як історичній реліквії, Верховна Рада мов би не помітила застарілий його зміст, стару фразеологію, відсутність програмних рядків для теперішніх часів і, врешті решт, невдалий його перший рядок.
   Незважаючи на те, що з усіх куточків України на розгляд як варіантів Гімну України до Верховної Ради надійшло більше ніж 900 віршів (а серед них, напевне, були й талановиті, які відповідали теперішньому часу), Верховна Рада залишила  Державним Гімном пісню 140-річної давнини, важку для запам'ятовування через застарілу фразеологію і часткове порушення рими та наголосу.
   Треба також зауважити про неправомірність допущених вільностей щодо зміни авторських рядків вірша Павла Чубинського, відкидання тих строф, які втратили історичну актуальність, не йдуть в унісон із стратегією України на міжнародній арені...
    Зрозуміло, що багатьом парламентаріям дуже до вподоби рядки вірша П.Чубинського "Гей, Богдане, БогданЕ,....нащо віддав Україну москалям поганим?!", які не ввійшли в офіційний текст Гімну України, як і деякі інші строфи. Та немало також і тих парламентаріїв, котрі воліють за текст Гімну Радянської України на слова П. Тичини та М. Бажана "Живи, Україно, прекрасна і сильна..." або за те, щоб залишилась хоча б знайома його мелодія, написана авторським колективом під керівництвом А. Д. Лебединця.

Діючий Гімн України, прийнятий  в березні 2003 року складається з 6-и рядків.

 
Ще не вмерла України і слава, і воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу, тіло ми положим за нашУ свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

З аналізу цього тексту  витікає, що частина слів  перейшла з тексту  М. Вербицького, а  з тексту П. Чубинського  зникли слова «вороги»  (зменшене- ласкаве «воріженьки»  або «вороженьки» не варто застосовувати до ворогів,)    замість «молодці», як  написано  П. Чубинським в авторському тексті  1863 року,  застосовано слово «молодії», що  ображає старше покоління, якому доля не усміхнеться,  замість  слова Чубинського  "свою"  прийнято слово  Вербицького  "нашУ".   Та,  головне, – зміна в першому рядку літери  «а»  на літеру «и», при  цьому  замість «ні» записана літера «і»,  що порушило стилістику разом зі словом «вмерла», яке потрібно  було записати «вмерли», бо далі йде множина  по тексту. Слова «вмерла Україна» або «вмерла  України»  у півсвідомості   асоціюються, що в Україні щось то  постійно  та  вмирає.  Чи не такий невдалий перший рядок Гімну України  привів до  кровопролить та безкінечних бід  в історії нашої країни? 
Щодо приспіву, то зрозуміло і не раз доказано, що тіла ми не пошкодуємо  за  Україну, але «душу  положим» - це занадто, бо як потім жити бездушними?  Крім того в слові «нашУ»  пливе наголос, а  слова «браття козацького  роду» порушують гендерну рівність.

Висновок такий:  Крім  П. Чубинського автором тексту також  повинні бути  М. Вербицький  і ті, хто запропонував замінити  у слові «Україна»  останню літеру «а» на літеру «и», та інші автори змін тексту Чубинського - такі правила  інтелектуальної власності та  книгодрукування.
Прийде час  і, напевне,   Верховна Рада перегляне текст діючого Гімну  України.


Надаю свій варіант нового Гімну України (надруковано у 2014 році)

На музику М. Вербицького

Вільна, рідна Україно, личить тобі воля!*
Усміхнулась усім нині щасливіша доля.
Геть від нашої, від неньки,  біди всі лихії,
Згиньте, вороги свободи, — вас народ  розвіє.

*Як варіанти першого рядка:
«Вільна, рідна Україно, настраждалась вволю», або  «Вільна рідна Україна вистраждала волю»  -  в світі  перемоги України у війні  з Росією в 2023 році.

Приспів:

Слався, слався, розквітай, міцни  з кожним роком,
В своїй величі зростай, вірним іди кроком.
Батьківщино наша, знай — станемо рядами,
В боротьбі за вільний край віддамо життя ми.
____________________________
Цих 8 рядків достатньо для  нового Гімну  України.  Внутрішня рима у рядках значно спрощує  запам"ятовування тексту

Ген, розкинулась велично від гір до Росії.
Стали, наша ненько, звичні  добрі твої дії.
По всіх землях розілл'ється слава твоя скоро,
Гордовито усміхнеться навіть Чорне море.

Бо успішна праця наша здавна всім відома,
Нехай щастя повна чаша буде в кожнім домі,
Нехай буде України незалежність, воля,
Поталанить хай країні в її кращій долі!

Приспів:
Слався, слався, розквітай, міцни  з кожним роком,
В своїй величі зростай, вірним іди кроком.
Батьківщино наша, знай — станемо рядами,
В боротьбі за вільний край віддамо життя ми.
____________________________
*Вірш  надруковано у поетичних збірках автора у 2001, 2003, 2006  та у книжці  «Годы… Люди… Судьбы..» ,  2014 р.,  стор. 388, всі видавництва "Факт", Харків,  (з деякими змінами).

Слова  «від гір до Росії»  та «усміхнеться навіть Чорне море»  вперше ввійшли в текст «Пісні про Україну» у 2014 р.  після початку війни з Росією і підкреслюють, що  територія  України  стане цілісною, як записано в Конституції України.
© Copyright: Леонид Ружинский, 2014
Свидетельство о публикации №110032705888