Жизнь ты наша, цвет летящий

О какое ж ты раздолье –
Степь былинная моя…
Где-то там, щемящей болью,
Нет, родней – мои края…

Там спокон веков землица
И кормилица, и мать,
К ней щекою притулиться,
Силушка и благодать…

Дать терпения для сердца –
Постучи, родное срок,
Только не переусердствуй,
Верный путник и дружок…

Жизнь ты наша – цвет летящий,
Толь была ты, то ли нет?
О Всевышний, миг дарящий,
Каждому судьбы билет.
05.05.2023г.

О життя, пелюстки в льоті

О яке ж тут є роздолля –
Ріднії степи мої…
Десь отам, щемливим болем,
Ніц рідніш – мої краї…

Споконвіку там землиця
Матінка і життєдать,
Щічкою би притулиться,
Силонька і благодать…

Серденько, лиш не карайся –
Стукай ще, рідненьке строк,
Тільки не перестарайся,
Подорожній мій, дружок…

О життя, пелюстки в льоті –
Тут, а чи серед зірок?
О Всевишній, миті ноти,
Долі кожному – квиток.
05.05.2023 р.


Рецензии