Плекати надію… Від втоми до втоми. Від болю
до нового болю. Від ранку до ночі і знов
шукати хоч щось на майбутнього сну антресолі,
що віру зав’яже у най би й примарну любов.
Бо тільки за нею, такою простою, як подих,
душа-одиначка рятується в нетрях життя,
де світ шаленіє від помилки власної вроди
і мріє про рай у нещирих словах каяття.
The last
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123050501862
Свидетельство о публикации №123050501862
Рецензии