Вiра Пер. Риммы Батищевой

    
   
     "Ви самі вірите, лише тоді,
      коли він втішає вас у біді,
      легко вірити, коли поруч з тобою
      хтось радиться з мертвими і ходить по воді"
            Сергій Жадан

Ось і повітря у ранах воєнних гірчить -
Хочеться очі заплющити й гнівно спочить!
Гублять молитви повтомлені вкрай панотці,
Ридьма ридають вцілілі, із миром спочили мерці...

Бачиш, Господь, Віра вмерла - тому і війна?
Може, глузує із бідних вірян Сатана?
Ми ж подолали і нетрі , і гори - з Любов'ю -
То чи не досить смертей та вмиватись нам кров'ю?

Господи! Бачиш, річками вже ненчина кров? -
Ти, Хто і смерть переміг, на Хресті поборов,
Бачиш, від страху нам в гніві і темно, й погано -
Страх і зневіра нас скрізь добивають ногами!

Але немає зневіри в лункому пташиному крику -
Будем в надії, що край тій війні і не буде довіку!


                Перевод - Риммы Батищевой


«Вы сами верите тогда,
как Он придёт, когда беда,
Можно верить, коль рядом с тобою везде
Тот, кто с мёртвыми говорит и идёт по воде»
Сергей Жадан

В ранах войны вот и воздух горелый горчит –
Хочется очи зажмурить и гневно почить!
Вот и молиться устали священники здесь,
Только рыдают живые по умершим днесь…

Нет больше веры, Господь, потому и война?
Может, смеётся над набожными сатана?
Мы одолели и чащи, и горы – с Любовью –
Что же не хватит смертей, умываться нам кровью?

Господи, видишь, рекой проливается кровь?
Ты, кто и смерть победил, на Кресте поборов,
Видишь, от страха и гнева темно нам, погано –
Страх и неверье нас всех добивают ногами!

Нет лишь уныния в голосе птичьем, как прежде –
И завершится война, твёрдо верим в надежде!