Шаги...

По мотивам стихотворения Лины Костенко...

Мир не объят, широк необычайно,
В его дали расходятся пути.
Твой первый шаг...
         Падение...Банально...
- Болит?
     - Болит.
- Вставай и в путь... Иди!

Учись не только твердости походки,
Вбирай свои падения за толк.
Шаг первый в жизни важный,
                самый кроткий
Еще важней,что ты учел урок. 

Сначала без свершений и заносов,
Одни порывы, боль и синяки,
Но ты пружинишь цепким виртуозом,
С упорством свои делая шаги!

Так и в любви,
         так и в стихах,и в жизни,
Характер,воля - сила,
                вера, страсть...
Ты будешь асом,
               только зубы стисни,
когда придется в сотый раз
                упасть. 




ПЕРШІ КРОКИ
         (Ліна Костенко ,«Проміння землі», 1957 р.)

Світ надзвичайно широкий

має укладисті далі.

Від того і перші кроки

майже завжди невдалі.

Безпомічні вірші перші.

Нещасне перше кохання.

Немає ніяких звершень,

а тільки одні поривання.

А потім проходять роки,

з'являється стримана сила.

Поглянеш — а перші кроки

вже й пилом давно притрусило.

І смішно тобі, й сердито,

і ти забуваєш часто:

для того щоб добре ходити,

раз десять треба упасти.

(«Проміння землі», 1957 р.)