Що тобi до моiх печалей...

Що тобі до моєї печалі?
Вільний ти, як розкрилений птах.
До моїх ти обійми не причалив,
Подих мій не відчув на вустах.

Не твоєю любов'ю зігріті
Мої довгії ночі і дні.
Знаю, гріх напівсерця прожити,
Хай Господь вже прощає мені.

Не вдивляйся в зажурені очі,
Все одно не відчуєш жаги,
Що безсонням тече в повінь ночі,
Бо міцніють розлук береги.

Та нема в тім твоєї провини,
Бути порізно випало нам.
Я ж, ніколи його не покину...
І нікому тебе не віддам.


Рецензии