Покаяння
http://stihi.ru/2020/10/15/3848
Євангельські рядки мій дух і тіло
Пронизують живим, палким вогнем.
Колись далекий і незрозумілий
Ти ближче і рідніше з кожним днем.
Читаючи, немов би проживаю
Я сотні сплетених з Твоїм життів.
Твої сльозами ноги омиваю,
Іду з Тобою через плин років.
Ти Словом зцілював мої недуги
І кожен день прощав гріхи мої.
Ти став для мене вчителем і другом,
Надією осяяв путь мені.
Причастя, що на передодні страти.
Я бачу піт кривавий на чолі.
Заснула я, хоч Ти просив: не спати,
В саду скорботи у нічній імлі.
Це я приводжу в сад юрбу народу
Тебе своїм цілунком продаю.
І срібла не цураюсь в нагороду
За підлу винахідливість свою.
Це я плюю на Тебе і знущаюсь.
Моя рука в обличчя б’є Твоє.
Від Тебе, Боже, тричі відрікаюсь
Я, доки півень голос подає.
Стелю одежі і кричу: «Асанна!»
А вже за мить волаю: «Розіпни!»
Мій мозок вивільняє від омани
Твоє: «Елі, Елі лема савахтані?!»
Крізь сльози бачу сльози Магдалини.
Для погребіння приношу вбрання.
У воскресіння радісну годину
У гріб порожній зазираю я.
Гарячими сльозами покаяння
З пробитих ніг і рук змиваю кров.
За всі Тобі принесені страждання
До нас від Тебе милість і любов.
2023
Свидетельство о публикации №123042800214