Кожна мить...
Голка днів не латає рубці.
На кути натикаюся гострі,
Та тримаю страхи в кулаці.
А довкола ракети зловісно
Прошивають захмарену твердь.
У підвалах, благаючи кисню,
Час на вістрі судомно завмер.
Свидетельство о публикации №123042801127
Знов пісчаний, чи кам'яний вік,
Дбає влада про люд наш душевно,
З глузду з'їхав давно чоловік.
Александр Даниленко 4 10.08.2023 07:44 Заявить о нарушении