Пустота в душі, як прірва,
І не хочеться писати,
Знов болить у грудях зліва,
І тривогу не приспати.
Сонце мружиться в блакиті,
І земля в святкових барвах.
Чарівні весняні миті
Мерехтять, немов у кадрах.
Небо ллє дари господні,
І сміється, і жартує,
Тільки щось душа сьогодні
Всю красу сприйма байдуже.
Біль у серці не вщухає,
Як мені його приспати?
Мабуть, так в житті буває,
Треба все, як є сприймати…
Пустота
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123042606304
Свидетельство о публикации №123042606304
Рецензии