Хм... поцілунок? Це був смак шоколаду й кави.
Це була жага. Це була пристрасть. А його губи,
мов вишні, мов політ фантазії, мов дотик кари.
Хотіла б я не пам'ятати.
Забутися, пустити титри.
Та як збираюся тікати -
Зима, зима, і дикі вітри.
І в пустоті палючі сльози, що очі ріжуть сіллю,
А на душі страшні морози, та спогади із біллю.
А поцілунок? Той, що з смаком шоколаду й вишні?
Він став мені клеймом, та й став дарунком,
який дав Всевишній.
Поц лунок
© Copyright: Божена Ведмедовская, 2023
Свидетельство о публикации №123042407998
Свидетельство о публикации №123042407998
Рецензии