Максим Рыльский. Люблю запрятанную в лилии отраву
Люблю запрятанную в лилии отраву,
Люблю порок, не отводящий ясный взгляд.
И нежности твоей бесстыдство мне по нраву,
И терпких милостей, крадущих разум, яд.
Люблю тебя за безучастность поцелуя,
Поскольку для меня осталась ты одна;
Любовь последнюю мою в тебе люблю я,
Как сладкий шум почти допитого вина.
Оригинал
ГОЛОС ОТРУТИ
Люблю отруту, сховану в лілеї,
Люблю порок із поглядом ясним,
І безсоромність ніжності твоєї,
І терпких милощів незнаний дим.
Люблю тебе, бо ти чужа коханню,
Бо ти мені лишилася одна;
Люблю в тобі мою любов останню,
Солодкий шум допитого вина.
Свидетельство о публикации №123041904864