Так хочеться відпочити,
Відчути красу життя,
Та щось завжди заважає
На мить зупинити час.
Так хочеться відновити
Безжурне серцебиття,
От тільки печаль вражає,
Немов ворожий фугас.
Сіється дощ, як у жовтні,
Холодно під зонтом…
Чи випити чашку кави,
Втішитись терпким смаком?
Забути ночі безсонні,
Безплотний тривог фантом,
Пекучі душевні рани,
Вселенське порочне зло.
Мабуть, зайду у кав'ярню,
Замовлю смачний напій,
Що пахне дощем весняним,
Серпанком щасливих днів.
Піймаю прозору краплю,
Що має присмак надій.
Можливо, нектар духмяний
Навіє казковість мрій…
Хочеться вiдпочити
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123041707040
Свидетельство о публикации №123041707040
Рецензии