Я втомився,опустились крила,
Став для мене вже політ важким.
Голова моя вже побіліла.
А колись же був я молодим.
Вверх злітав безстрашно і завзято,
З блискавками бився на льоту,
Сам політ для мене був як свято,
Я боров бурани і сльоту.
Радістю палали мої очі,
Билось серце весело в грудях,
Зорі посміхалися щоночі,
Від польоту.- Я могутній птах.
Думаю, що вистачить ще сили,
Підніму я стомлене крило,
І до хмар... . Щоб там не говорили,
Полечу усім смертям назло.
Роздуми
© Copyright: Виктор Гала, 2023
Свидетельство о публикации №123041502369
Свидетельство о публикации №123041502369
Рецензии
