Намистове буття
Обвінчане до ста́лого буття.
Даро́ване Творцем пречисто.
Як всім...Земне і неземне життя.
З'явилась я колись у ньому....
Ним бігла, падала та знову йшла...
Жила́, була́ у Світі цьому...
Не зна́ючи, жила́ чи не жила́.
Мов дівка гарна в шати вбра́на
Була́ й щаслива мить — моя́ весна́.
Любилась в ній, цвіла коханням.
Любов в душі як дар Небес несла́.
І стогін був, що кра́яв тіло...
Від болю сти́ха бліднуло життя.
Вже й жити грішній не хотілось...
Така́ тяжка́ нами́стечка зайшла́...
Зібрались бу́синки до купки
Та грають ба́рвами мов з квіт краса.
Чека́ючи нові присту́пки,
Сплива́ моє́ нами́стове буття...
Свидетельство о публикации №123041306715