Я перед Вами оголила Душу.
Накопичилося - не утримати.
Лавиною сніговою,
як в зимову, злу холоднечу,
мчать почуття в
нестримну далечінь.
Тверджу собі - бери себе в руки,
адже розслаблятися
по-життю не можна,
посилюються тоді її муки,
втікає надія внікуди.
Думаєш, горше вже бути не може,
сподіваєшся на поліпшення,
але приходить нова біда,
і дає Уроки Помсти.
Я перед Вами оголила Душу...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2023
Свидетельство о публикации №123041102713
Свидетельство о публикации №123041102713
Рецензии
