Исповедимые пути
О, душа, распластай свои крылья
И прости удивительный мир,
С журавлями, что в небе всё квилят,
Параллельно пусть длится клавир.
Путь землян ведь нелёгкая ноша,
Без страдания быть не могла –
Но хоть летом, хоть в белой пороше
Идти к Свету сквозь призраки мглы…
Всё же где-то в плену горизонта –
Огонек тлел призывно весь час,
Чтоб дойти до волхвов и до грота,
И до Веры, чтоб Бог тебя спас…
07.04.2023 г.
Сповідимі шляхи
О, душа, розпластай свої крила
І прости дивовижний цей світ,
З журавлями, що в небі десь квилять,
Паралельно продовжуй політ.
Ці шляхи, по землі подорожнім,
Не стражденними будь не могли –
Та хоч в літі, хоч в білій пороші
Йти до Світла крізь морок імли…
І хоч десь вдалині, там де овид –
Жеврів вогник заклично весь час,
Ще дійти до небесної мови
І до Віри, щоб Бог тебе спас…
07.04.2023р.
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2023
Свидетельство о публикации №123040705074
Свидетельство о публикации №123040705074
Рецензии