Максим Рыльский. Детство

Еду я на стуле вглубь Сахары,
В марабу из палочки стреляю,
Погружаюсь в пену Ниагары,
Океан на щепке проплываю.

Был вчера я лоцманом. Ревели
Волны разгулявшейся пучины,
А сегодня я в своём отеле,
Где в саду фланируют павлины.

Завтра должен ехать я в Пампасы,
Где бизоны бродят табунами,
Складываю в дальний путь припасы:
Сухари, консервы, сыр от ламы.

А Ясько готовит томагавки
И бормочет, мастеря винтовки,
Что  бизоны, мол, – не для забавки,
А Пампасы – это вам не Бровки.


Оригинал:

               Дитинство

На стільці я їду по Сахарі,
Пелікана з палички стріляю,
Поринаю в піну Ніагари,
Океан на трісці пропливаю.

Вчора був я лоцманом. Синіли
І ревіли темнокосі хвилі,
А сьогодні я господар вілли,
Де в саду блукають пави білі.

Взавтра маю їхати в Пампаси,
Де бізони бродять табунами,
І складаю їстівні припаси:
Сухарі, консерви, сир од лами.

А Ясько готує томагавки
І бурмоче, чистячи гвинтовки,
Що, мовляв, бізон — не для забавки,
А Пампаси — не Криве й не Бровки.

1911-1918