Демон сидячий
а поміж віє суховій,
і кропива, така дражлива,
цвіте на пагорбі надій.
На схід — степи, на захід — гори,
помежи куриться Дніпро,
і зрять у небо осокори.
Який узір, таке нутро.
Шапки дерев — землі очиська.
Віч-на-віч зорі палахтять.
А десь, у Мар'їнці, хлопчисько
кохання живить від багать.
світлина: Михайло Врубель. Демон сидячий. 1890.
Свидетельство о публикации №123040604724