О Любовь, часто просто сквозь пальцы
О Любовь, часто просто сквозь пальцы
Убегаешь в молчании немом,
Время-жизнь вышивает на пяльцах,
Дни бегут, сторожит старый гном…
Почему тратим время, о нравы –
В так конечный, короткий свой век;
Ценим ли в самой высшей октаве,
Глядя из-под печальных бровей?
Птицы МиГи всё машут крылами,
Доцветает, глянь, Роза твоя –
Приголубь и к устам же устами,
Песню, слушая здесь, соловья…
О Любовь, часто просто сквозь пальцы
Убегаешь в молчании немом;
Хоть с тобою мы оба скитальцы,
Но еще в этом мире живём…
Так обнимемся в цвете весеннем,
Здесь в сирени душистой поре…
…Как пьяны были в чувственной сени,
Сам Амур нас отметил из стрел…
04.04.2023 г.
* * *
О любов, часто просто крізь пальці
Утікаєш в мовчанні німім,
А життя вишиває на п’яльцях,
Дні втікають у сірій пітьмі…
Так чому так марнуємо час свій –
У конечний, короткий свій вік;
Не цінуємо в вищій октаві,
Дивлячись з під журливих повік?
Птаха миті махає крилАми,
Доцвітає троянда твоя –
Приголуб і до вуст вже вустами,
Пісню слухаючи солов’я…
О любов, часто просто крізь пальці
Утікаєш в мовчанні німім;
Ми ж обоє з тобою скитальці,
Та іще на цім світі живі…
Обіймімось під квітом весняним,
У бузковій духмяній порі –
Як колись, з почуттів були п’яні,
Сам Амур поціляв угорі…
04.04.2023р.
Свидетельство о публикации №123040403338