Аби

Знай, що тобі, аби прокинутись,
Треба ще глибше заснути.
Аби комусь довіритись,
Треба свій біль відчути.

Аби лишитись спогадом,
Варто усіх забути.

Аби прожити в радості,
Сумом душі торкнутись.

Так живемо у Всесвіті,
Мов новорічні пасма
Сивих ялиць, з небесними
Рисами над лататтям.

Тож прокидайся з ніжністю,
Тугою хоч світ скутий,
Але думки незвідані
Зможеш ти розгорнути.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →