Тендiтнi панi верби
Сховали ніжний погляд під вуалі -
Листочкі молоді, тугі спиралі
Сережок...
І якийсь торічний спогад
Торкнувся серця легко, як пір'їнка.
І сльози на очах блищать росою.
Весна прийшла нечутною ходою.
І я перегортаю знов сторінку
Та починаю вірш нового року
Своєї долі...
Радісно та сумно...
Рядки на аркуш вже лягли безшумно.
А я роблю неначе перші кроки
По березню, а потім в легкий квітень,
В бузок травневий...
Вже багато років
Роблю такі самі умовні кроки
Своєю стежкою...
А тепле сонце світить,
Малює ластовиння наче пензлем,
І я п'янію тим весняним хмелем.
24.03.23
Свидетельство о публикации №123032605632