знов такі веселі бур'янці
мене вітають радісно надвечір.
І вітерець мої голубить плечі.
Комашка впевнено простує по руці.
Моі кохані, любі бур'янці,
від вас наснаги й сили набираюсь.
Я вами дихаю, милуюсь і втішаюсь.
Купаюсь в травах, як у молоці
Шовковиця запрошує - ласуй!
Поглянь, яке я породила диво!
І я зриваю ягідки ліниво,
І прошу - тільки плаття не попсуй.
А це спориш розлігся при дорозі,
такий міцний, кремезний як хлопчина
І в'ється зеленню заквітчена стежина,
спинившись разом на моїм порозі.
Пройшла, минула та щаслива мить.
Я до людей вертатись знову мушу,
їм віддавати серця біль і душу.
А ви, бур'янчики, на радість нам ростіть.
1 липня 2022р Маріуполь
весел бур янц
© Copyright: Евгения Кобикова, 2023
Свидетельство о публикации №123032306326
Свидетельство о публикации №123032306326
Рецензии
