Життя...

Життя іде, роки пливуть
Думки безмежні розбили берега
Але в серцях у нас іде війна
Війна летить і розбиває нам серця

Ми спрямували біль свою на ворогів
Та призабули своїх рідних
І думка наша вже не та
Тай й в голові лише звучить одна війна

І день за днем нам говорили ненадовго
Та йшли хвилини тижні місяці, вже роки...
А мир в серцях знайти ніхто не зміг
Таке життя в захисників й робочих...

День починається із прірви в очі
Між нами й тими хто у владі сів
Вони живуть і у парламенті хохочуть
Що зняли з нас за те що ми жили

То де ж та правда за яку охочі
Кричали ми за дні державу відберем
Всі заліпили свої очі стрічками з зелені
А інші лиш прикрилися тортом

Ми воювали десять років лиш за владу
Поклали тисячі свої життя за їх слова
Ми чуємо і до сих пір що ми нездари
Ми лиш для того щоб за них ложить свої тіла

І кожен раз коли зійде у твої очах ранком сонце
Згадай про тих хто віддав серце і життя
Подумай і над тим що він пішов туди охоче
Лиш за країну і дітей життя

Ніяка правда із газет допомогти не зможе
Всі знають, навіть десь глибоко в душі
Що наші хлопці здобули всі перемоги
Тому що вірні сім'ям і сильні духом, вони герої по житті