Несла зранку воду я на коромислі,
відерця гойдалися, як маля в колисці.
Сонечко в них любо промені купало.
Я за нього ріднеє, серденько б віддала.
Квіти зустрічали голівками барвистими,
очима їх купала поглядом променистим.
Мальви шепотіли лагідно на вушко.
У барвінку ноги ніби заблукали.
Матіола - подружка радо зустрічає,
усе потаємнеє вона про мене знає.
Несла зранку воду...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2023
Свидетельство о публикации №123031907296
Свидетельство о публикации №123031907296
Рецензии
