Павел Грабовский. Рабочему

Гни на хозяев спину с детства,
Минутки у станка не спи,
А грусть возьмёт, заплачет сердце —
В стакане горюшко топи...

Пока, лишив семьи и хаты,
Не выжрут душу буржуи,
Пока за жизнью у станка ты
Не сгубишь силушки свои;

Да не подохнешь на стакане
В шалмане грязном от тоски,
Пока в какой-нибудь трупарне
Не разойдёшься на куски.







Робітникові

Роби на других дні та ночі,
На хвилю праці не заспи;
А візьме сум, заплачуть очі —
У чарці горенько топи...

Поки останнього хабітку
Не розметають глитаї,
Поки на вічнім заробітку
Не стратиш силоньки свої;

Та не задубнеш без прочинку
Посеред улиці, поки
У карбувальному будинку
Не розлетишся на шматки.


Рецензии